Лінда Сегер: книги для сценаристів

Зміст:

1. Як зробити хороший сценарій великим
2. Створення незабутніх персонажів
3. Підтекст у кіно

Давно хочу навчитися писати хороші сценарії для відеороликів, тому прочитала на цю тему багато корисних і не дуже книжок. Витративши купу часу і грошей, відповідально заявляю, що список літератури для сценаристів можна скоротити до трьох книг Лінди Сегер про роботу з історією, персонажами і прихованим змістом.

Наполегливо вам рекомендую прочитати і законспектувати ці три книжки. Нижче вкажу їхні назви та напишу основні тези.

Лінда Сегер «Як зробити хороший сценарій великим» / Linda Seger «Making a good script great»

Перш ніж писати сценарій, уточніть: «А для кого я все це пишу?».

Три складові комерційно успішного сценарію:

1. Звернення до загальнолюдських цінностей
2. Оригінальність
3. Сценарна структура

Важливо, щоб люди змогли те, що відбувається на екрані, пов’язати із собою.

Зачин дає всю необхідну інформацію, щоб історія почала рухатися:

• хто головний герой?
• про що історія?
• де вона відбувається?
• це комедія чи трагедія, фарс або драма?

Починати історію краще із зображення — знайомства з місцем дії. Важливо одразу дати зрозуміти, де відбувається дія і якого вона характеру.

Перша поворотна дія ставить основну проблему, створює інтригу і дає поштовх розвитку історії у наступній частині.

Друга поворотна дія змінює напрямок розвитку сюжету, стрімко прискорює дію, наближаючи її до розв’язки.

Кульмінація відповідає на головне питання історії та приводить глядачів до розв’язки, яка в жодному разі не повинна бути надто затягнута.

Лінда Сегер «Створення незабутніх персонажів» / Linda Seger «Creating unforgettable characters»

Історія має бути гнучкою і впливати на героїв, а не навпаки. Неправдоподібних героїв треба прибирати і шукати інших.

Вирішення проблем із героями:

• Методика «А якщо?». Н-р, що буде, якщо головний герой переїде в іншу країну.
• Змінити стать героя і подивитися, як це вплине на історію.
• Приміряти герою різні імена.
• Ретельно підбирати факти, якщо історія біографічна.

Алгоритм вигадування характеру:

1. Отримуємо перше уявлення на основі спостережень за людьми або особистого досвіду.
2. Вигадуємо перші основні штрихи.
3. Знаходимо яскравого героя, щоб він діяв послідовно.
4. Шукаємо парадокси всередині героя, щоб створити його складність і багатогранність.
5. Додаємо деталі, щоб зробити героя особливим і унікальним.

Герої взаємодіють один з одним, із самими собою, із ситуаціями та проблемами навколо. Тому сценарист має розуміти, що відчуває кожен герой у кожній сцені.

Алгоритм вигадування епізодичних персонажів:

1. Яку функцію виконуватиме цей персонаж?
2. Для виконання своєї функції цей персонаж має контрастувати з іншими героями?
3. Наповнюємо персонажа цікавими деталями, які підкреслюватимуть риси його характеру.

Будь-який персонаж має бути послідовним, розкривати себе через стосунки, емоції та цінності, іноді бути парадоксальним.

Лінда Сегер «Прихований зміст» / Linda Seger «Writing Subtext: What Lies Beneath»

У хорошій драмі правда прихована за словами: є текст і є підтекст.

Підтекст змушує нас запитати «Чому?» та викликає певні асоціації. Він може мати безліч тлумачень і передбачати декілька смислів.

Важливо пам’ятати, що в різних культурах різні трактування одного й того самого підтексту.

Під час написання сценарію поруч із текстом описуйте підтекст: усі можливі асоціації, які хочете з’ясувати самі та зробити їх зрозумілими глядачам.

Основні прийоми висловити підтекс через слова:

• іносказання та недомовки;
• спочатку натякнути, потім підтвердити;
• обрив на півслові: персонаж ось-ось видасть підтекст, але раптом осікається;
• неправильне тлумачення: іноді персонаж рахує підтекст неправильно;
• точний вибір слова (Н-р, втекла, а не поїхала);
• повторення слова для посилення відгуку;
• непрямий натяк;
• кажемо одне, маємо на увазі інше;
• вибір імен персонажів, назв міст, місць, речей, закладів.

Певні образи та метафори можна показати через пору року, атмосферні явища, час доби, місце дії та реквізит.

Але щоб уміти викликати у глядачів певний асоціативний ряд, потрібно вивчати психологію Карла Густава Юнга та Зигмунда Фрейда.

P.S. Корисні відео на YouTube на цю тему:

P.S.S. А яка ваша улюблена книга для сценаристів? Поділіться назвами в коментарях. Буду дуже вдячна 🦒